ПОШУК:

РАДІОПЕРЕДАЧІ

29.05.08 НАЦІОНАЛЬНА НАРКОПОЛІТИКА УКРАЇНИ

Алко- та наркозалежність в Україні - проблема не лише сама по собі, а й тому, що з нею пов'язані й принаймні три епідемії - ВІЛ\СНІД, туберкульозу та серцевих нападів. Є такі наркотики, яких не витримує жодна імунна система.
На тему нарко- та алкозалежності сьогодні мають власний погляд усі - але нам важливо вислухати думку фахівців. Якою ж є державна політика у цій сфері: у поширенні наркотичних речовин і лікуванні від залежності? Експерт відкритого інституту громадського здоров'я Денис Полтавець.

- Державну політику в сфері розповсюдження і контролю за розповсюдженням психоактивних речовин як легальних, так і нелегальних я б охарактеризував двома короткими слова : непослідовна і суперечлива. З одного боку дозволена реклама психоактивних речовин легальних, таких як тютюн і алкоголь, з іншого боку, контроль за розповсюдженням тих психоактивних речовин, які віднесені до контрольованих списків, досягає такого рівня, що навіть уже хворим не вистачає ліків, і вони не можуть отримати доступу до адекватного лікування своїх захворювань. При чому тут не йдеться про споживачів наркотиків, яким необхідна замісна терапія та деякі інші види лікування, а йдеться саме про онкохворих, про хворих, які страждають на інші форми хронічного больового синдрому.

І не можна сказати, що уряд і парламент проблемою не опікується. Ось що розповів Олексій Дащенко, експерт з питань громадського здоров'я Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів.

- С нового года был принят закон Украины «Про внесення змін до Закону України про обіг наркотичних лікарських засобів», согласно котрому лекарственные средства могут продаваться всеми формами собственности аптек, то есть не только государственными. И в этом ключе возникла проблема - доступ к опиоидам стал еще больше затруднен. Без принятия решений с точки зрения законодательной, исполнительной власти ничего не изменится. Существующий закон можно отменить, как это сделали в Румынии. Они не боролись со всеми подзаконными актами, они приняли новый закон, и к нему пакет подзаконных актов. И этим весь вопрос решили. В Грузии пошли вообще по другому пути. По закону у них аптеки, продающие опиоиды, должны находится в помещениях учреждений Министерства внутренних дел.

Тобто, як вважають фахівці, варто почати не стільки з "програм" - вони широкомаштабні і часто-густо нездійсненні - а з дій цілком прагматичних. Поки ж державна політика залишається прогнозовано-непослідовною, вважає Денис Полтавець...

- Індивідуальне споживання нелегальних психоактивних речовин або нелегальних наркотиків не є кримінальним злочином, але з іншого боку фактично за індивідуальне споживання відбувають покарання щороку близько 15 тисяч осіб. Це один з найбільших показників для однієї окремої статті кримінального кодексу. Тобто іншими словами декларується один підхід до реалізації державної політики, на практиці ж діє протилежний.

Зменшити споживання наркотиків можливо - точніше, можливе збільшення контролю над споживанням, розповів Ігор Лінський, завідуючий відділом профілактики та лікування наркоманії Інституту неврології, психіатрії та наркології АМНУ.

- Необходимо пересмотреть правила выписки рецептов на наркотики и подобные психотропные средства, так, что б эти рецепты мог выписывать единолично лечащий врач. Также разработать механизм финансирования первичной профилактики зависимости за счет фирм производителей. Ведь именноменно вследствии деятельности этих фирм появляется зависимость. Несколько слов о том, откуда финансируется программа заместительной терапии. Я считаю, что это не должно делаться за счет госбюджета. Потому что люди, которые попадут в зависимость, в данном случае от средств заместительной терапии, это не слабая зависимость, в частности от метадона, скажут, что подсадило их на наркотик государство, и будут правы.

Як з"ясувалося - і це, між іншим - новий виклик державній політиці у сфері обігу наркотиків у даному разі - що препарати замісної терапії перетворилися на засоби, що викликають залежність! Ось що нам розповіла народний депутат Тетяна Бахтєєва.

- Если проанализировать одну из средних школ, то я уверена , что там будут дети, которые сегодня употребляют трамадол. Их возраст начинается от 14 лет и до 17 лет. Поэтому сегодня нужно, чтобы это было прекращено, для этого нужно ввести уголовную ответственность. И вот 5 апреля 2008 года у нас в Верховной Раде был закон, который был поддержан всеми народными депутатами, мы рассмотрели дополнение в 321 статью Уголовного Кодекса - это ответственность за нелегальный оборот трамадола.

Покарання? В Ірані наркоманів і наркодилерів страчують публічно, але кількість залежних зростає. А ось відсутність реклами алкоголю у мусульманських країнах на споживання не впливає - і не тому, що діти не дивляться рекламу пива "з ранку до ночі"... Про державну політику покарань у наркосфері - Павло Скала, менеджер програм з політики та адвокації Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні.

- У нас є близько 17 статей Кримінального Кодексу, які передбачають покарання у сфері незаконного обігу наркотиків. Наприклад у 2007 році, щоб далеко не ходити, ми бачимо 31 тис. людей, засуджені судами в Україні за скоєння злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотиків. З цієї кількості 14 тис. 300 людей - це переважно хворі люди, які засуджені за скоєння злочинів за частиною 1 статті 309 Кримінального Кодексу, тобто зберігання наркотиків у певній кількості, яка на даний час не відповідає ані європейським нормам і стандартам, ані ситуації в Україні.

До речі про рекламу. Навіть у родинах з безалкогольним - чи майже безалкогольним - способом життя діти встигають перейнятися "пивною атмосферою" - з- огляду на те, наскільки майстерно і вигадливо робиться реклама цієї продукції. Денис Полтавець:

- Реклама алкоголю, і найбільше пива завдає дуже серйозної шкоди здоров'ю, особливо молодого населення, а підключення до цієї реклами таких знаменитих людей як наші спортсмени, актори і так далі , вони створюють ще додаткове навантаження в цьому сенсі на психіку молодого покоління, і відповідно розвивається так званий пивний алкоголізм. Він трошки відрізняється від звичного тим, що у пивного алкоголізму досить тривалий час зародження самої залежності, але і дуже-дуже важко потім лікувати цю залежність. І тому наслідки такої державної політики в цій сфері ми будемо пожинати років за 5-7, цілком стане очевидно, до чого це призводить.

Будь-хто з наших слухачів у своєму оточенні має - чи знає тих, хто має - людей, які намагалися позбутися відповідних "залежностей". І ось як виглядає система позбавлення в очах нашого наступного експерта - Сергія Дворяка, директору Українського інституту дослідження політики щодо громадського здоров'я.

- Що таке громадське здоров'я? Що таке public health? Це та система, яка спрямована не на лікування, а на боротьбу чи роботу із загрозами здоров'ю. Але профілактика сьогодні - це не балачки про те, що треба піти десь до школярів і щось їм розповісти. Це інформування, також консультування і тестування на ВІЛ/СНІД у середовищі наркоспоживачів; це лікування, і в першу чергу замісна терапія, бо лікування опіоїдної залежності поки що досі не має нічого більш ефективного; це обмін шприців, і обмін голок, і доступ до стерильного інвентар; і це нарешті лікування ВІЛ/СНІДу. Ось чотири стратегії, які зараз вивчені, досліджені, і які рекомендуються Всесвітньою організацією охорони здоров'я і багатьма іншими дуже поважними професійними організаціями. Але ми і досі чуємо навіть від представників Міністерства охорони здоров'я, що обмінювати шприци не можна, бо ми таким чином стимулюємо людей до того, щоб вони вживали наркотики.

Можливо, не у державній політиці справа? Чи, коректніше, держава повинна перенести увагу в іншу сферу: народний депутат Лілія Григорович пропонує власну "програму".

- Безумовно без державної політики, без державних заходів з цією проблемою не впоратись. І якщо не буде працювати трикутник, на верхівці якого звичайно держава, але який спирається на дві основи - громаду, людину та родину - ніякі державні програми смію вас запевнити результату не дадуть.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02