ПОШУК:

РАДІОПЕРЕДАЧІ

06.03.08 КОНТРОЛЬ БОЛЮ ПРИ ПАЛІАТИВНІЙ ДОПОМОЗІ

Медицина не завжди здатна врятувати життя. Але може полегшити страждання. У нас десятки тисяч хворих, які страждають і страждають - невиліковно. Останні їхні дні можуть бути світлішими... «Паліатив» - це термін, який має принаймні два значення. Для тих, хто шукає шляхи допомогти, це - нові методи. А для тих, хто звик «по-старому», паліатив - синонім необов'язковості...
Ще у 1982 році Всесвітня організація охорони здоров'я запровадила окремий напрямок медицини: паліативну допомогу (тоді її визначали як догляд за людиною в останні дні її життя). З 2002 року сферу діяльності паліативної допомоги було розширено: відтоді йдеться ще й про тривале піклування про пацієнтів, яких сучасна медицина не може вилікувати. В Україні самих лише хворих на рак в останній стадії не менше 10-ти тисяч, а зменшення страждань, як розповів нам експерт Всеукраїнської асоціації паліативної допомоги Олексій Дащенко, навіть не визначено законом!

- Как таковой паллиативной помощи в Украине не существует, потому что само понятие паллиативной помощи в Украине не определено. Есть комплекс медико-социальных услуг и поэтому создана рабочая группа по изучению медико-социальных услуг и потребностей населения Украины в паллиативной помощи. Непонятно к какому ведомству, то ли к министерству здравоохранения, то ли к министерству социальной политики, относятся люди, которые находятся в таком состоянии, потому что фактически медицинская помощь им не показана, а социальные работники у нас не могут оказать в том объеме помощь человеку, в котором он нуждается в таком состоянии.

Паліативна допомога - термін для нас відносно новий, а тим часом на Заході це процвітаюча галузь медичної науки: ситуацію досліджувала колега Ірина Мирончук.

Можливо, ми ще не зовсім розуміємо значення паліативної допомоги - але і у цивілізованому світі це розуміння прийшло не одразу! Федеральні установи ще від початку 90-х років минулого століття поширили мільйони примірників спеціальних рекомендацій - однак, багато лікарів так і не дійшли висновку як застосовувати ці поради і чи взагалі варто ними скористатися. В англомовних країнах зазвичай вдаються до терміну "менеджмент болю", що означає не просто паралельний - "паліативний" - метод лікування і догляду. Менеджмент болю - це система керування больовими відчуттями. Існує так зване Американське товариство болю, яке розробляє рекомендації для багатьох захворювань - і не лише онкологічних. Уже з 1998-го року регулярно існує систематична збірка робіт з подолання болю і менеджменту болю - звісно, це для фахівців, але будь-хто може ознайомитися з добіркою матеріалів на спеціальному сайті товариства. Дехто вважає, що паліативна допомога - це вихід за межі власне медицини, проте, більшість медиків переконані у тому, що ніякої суперечності між ними не існує. Всесвітня організація охорони здоров'я регулярно видає свої рекомендації у цій галузі - а 2004-го року розробила Протоколи для країн СНД, в яких вказані головні завдання паліативної допомоги. Людина має право на вибір: боротися проти хвороби самостійно - або звернутися по допомогу. І головне, щоб така допомога існувала...

Відтак, існує необхідність, вважає академік Національної академії наук, директор інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології Василь Чехун, виділити паліативну допомогу в окрему галузь медичної науки.

- Варто серйозно звернути увагу на цей важливий аспект терапії онкологічних хворих і проводити курс паліативної терапії перш за все в спеціалізованих закладах, в хоспісах, які ще сьогодні на Україні, на жаль, не набули широкого розвитку. Це не є альтернативний метод, це самостійний напрямок, тому що тут є свої фактори впливу, свої лікарські засоби, які знаходяться на особливому обліку.

Більшість практикуючих лікарів сприймають паліативну допомогу і лікування не як "альтернативу", а радше як доповнення до традиційних методів. Ось що розповів нам співробітник Інституту раку міністерства охорони здоров'я України Андрій Ляшенко.

- Одним целесообразно проводить лечение в условиях стационара, для других пациентов, которые в тяжелых стадиях, для них целесообразно именно введение хосписов. В экономически развитых странах система хосписов работает очень хорошо. И естественно, что в нашей стране тоже нужно приложить много усилий для того, чтобы такая система заработала.

Паліативна допомога, як напрямок, на Заході розвивається щонайменше 3-4 десятиліття - з тих часів, коли біль перестали сприймати лише як симптом хвороби, а осягнули його комплексний характер. Що здатне зняти біль, якщо лікування уже не допомагає? Отже - методи паліативної допомоги: чи є ліки доступними, якісними, безпечними - зрештою, чи вони недорогі?
Найчастіше у нас як засоби паліативної медикаментозної допомоги використовують морфін та інші опіати. Це відносно доступно і недорого, однак, у цій сфері теж не без проблем: Олексій Дащенко розповідає.

- В Украине зарегистрировано большое количество препаратов, но фактически используется только инъекционный морфин. И в этом определенная сложность, потому что сама по себе инъекция - это уже болезненно, и делать ее тем людям, которые страдают от боли, вообще в принципе неуместно. В большинстве стран, не только в Европе, а даже и в Молдавии, Грузии, там используется довольно широкий спектр обезболивающих препаратов группы опиоидных анальгетиков. Многие страны вообще отказались от инъекционного морфина, потому что тот же пластырь парадермальный, действует семьдесят два часа, а морфин - пять-шесть часов. В аптеках он есть в любом количестве, производится он тоже в достаточном количестве, но есть определенные сложности с выписыванием этого препарата.

Перше, що спадає на думку, коли чуєш про опіати і морфін, це, звісно, наркозалежність. Хоча говорити про це по відношенню до хворого на рак в останній стадії не доводиться... тим не менше, ця проблема теж існує...

- В понятие наркоман еще включается желание принять этот препарат. В нашем случае у человека не возникает желания принять этот препарат без необходимости обезболивания. Это не является химической зависимостью и не является наркоманией, тем более под наблюдением врача без передозировки человек не может стать наркоманом . К тому же, если мы говорим о паллиативной помощи, тогда препараты применяются такого плана у пациентов четвертой стадии онкозаболевания, это люди с продолжением жизни не более одного года, максимум двух. На сегодня стоимость морфина - это девяносто копеек ампула, что очень доступно с точки зрения цены. Но представьте себе село, в котором есть только фельдшерско-акушерский пункт, куда везут этот препарат, и шесть раз в день выезжает скорая для того, что бы человеку сделать инъекцию. То есть стоимость препарата дешевая, но выезд скорой, или выезд медсестры на место, чтобы произвести инъекцию, это очень дорого, фактически это даже не выполняется. В случае использования парадермального пластыря, хотя он и стоит намного дороже, но экономическая выгодность его намного выше, потому что он действует семьдесят два часа, соответственно наклеивается раз в три дня. Количество приездов, их стоимость намного выше стоимости самого препарата.

Офіційна медицина також загалом заперечує можливість виникнення залежності у випадку з використанням нарковмісних речовин при паліативній допомозі: це нам підтвердив Василь Чехун.

- Звичайно, про залежність говорити досить складно, тому що перш за все необхідно надати хворому допомогу, яка б належним чином знизила рівень больових відчуттів.

А якщо все-таки не просто "голкою", а спробувати підтримати хворого комплексно? Паліативна допомога, як нам розповіли експерти, може бути значно складнішою та ефективнішою за просте введення знеболюючого. Паліативну допомогу іноді звужують до створення і функціонування хоспісів - проте, експерти-медики переконані, що мають існувати різні види паліативної допомоги і лікування.
Так у чому ж різниця між цими двома паліативними методами? Хоспісом у середньовіччі називали притулок для відпочинку подорожуючих. Нині ж хоспіс - це програма допомоги пацієнтам у так званій "термальній фазі" хвороби. Більшість хоспісних програм базується на домашньому "менеджменті болю", тоді як власне паліативна допомога найчастіше пов'язана зі спеціалізованими відділеннями клінік. Але одразу треба попередити: якоїсь чіткої межі, більше того - протистояння - між цими методами не існує. Вони все одно мають спільну мету: покращення якості життя пацієнтів.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02