ПОШУК:

РАДІОПЕРЕДАЧІ

14.02.08 ПРАВА РОМСЬКОЇ МЕНШИНИ В УКРАЇНІ

Вони завжди прагнули пристосуватися до навколишньої дійсності. Але дійсність воліла їх "притиснути". Їх більше, ніж деяких європейських народів, але вони ніколи не мали власної державності. Це - роми... Коли запитують - а як же наше суспільство ставиться до циганського народу зараз - то здебільшого відповідь виглядає похмурою: вороже. Або - це у найкращому варіанті - байдуже...
Почнімо із загального становища ромів. Те, що зазвичай люди бачать на вулиці - групи жінок у строкатих вбраннях, які торгують дрібним крамом чи пропонують "провидіти майбутнє" - то лише частина, відблиск загального складного становища ромської меншини. Ось як розповів про це нашій програмі Олександр Майборода, доктор історичних наук, завідувач відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної Академії наук.

- Цигани, яких правильно називати ромами, відносяться до соціальних аутсайдерів. Чим це зумовлено? По-перше, традиційним способом життя, упередженим ставленням до них, деякими моментами їхньої історії, розпорошеністю, відсутності традиції державності - все це вкупі спричинило нинішнє становище. Багато з них не мають паспорту, через що не можуть знайти навіть елементарну роботу. Місця їх компактного проживання, як правило, не облаштовані як слід. Неписьменність не дає їм можливість здобути таку професію, яка б забезпечувала їх міцним соціальним становищем. Навіть самі ромські общини неоднорідні у соціальному відношенні. Існують осілі роми, кочові роми, табірні. Становище останніх дуже тяжке, тому що їм доводиться виживати без продуктивної бази, без власного бізнесу, підприємств і т.д. Зрозуміло, що виживати вони можуть тільки за допомогою сумнівних послуг. В кращому випадку це ворожіння, проте часто вони вдаються до звичайного шахрайства.

Скільки ж їх? І де вони живуть? І не виникала у них ідея мати власну землю - на якій їх ніхто не ображатиме і ніхто не загрожуватиме: про це - колега Ірина Мирончук.

- В Україні ромів офіційно тисяч 60-т, але як стверджують знавці проблеми, насправді разів у п'ять більше. Загалом же у світі вважають себе ромами до 15-20 мільйонів людей. Для порівняння - це приблизно усі шведи, норвежці і датчани разом узяті. Або - стільки ж, скільки ще одного "вічно-діаспорного народу" - євреїв. Роми лише за часів турецького султана Сулеймана Великого мали автономний район на території Болгарії. Певний час існувала автономія і в Угорщині. На думку більшості дослідників, те саме "соціальне аутсайдерство", про яке розповів наш експерт, стало результатом багато у чому занепаду традиційної ролі циганських ковалів, ювелірів і музик у такому ж традиційно-патріархальному суспільстві. Але ж є інші приклади: з ромів вийшли відомі учені, діячі мистецтва, політики...

Ставлення до ромів настільки ж традиційне, як і їхній спосіб життя. Ось що розповіла нам президент Мiжнародної благодiйної органiзацiї «Ромський жiночий фонд «Чiрiклi» Юлія Кондур...

- 60% населения вообще не воспринимает ромов как граждан. Женщины-рома не имеют образования и, к сожалению, у них нет перспективы его получить. Естественно, что без профессии мы не можем нормально зарабатывать. К сожалению, есть отдельные семьи, до которых вообще невозможно доехать, потому что они живут в отдаленных от цивилизации местностях. Таборы - места без воды, без освещения, без медицинского обслуживания.

Лінгвісти знають, що саме жінка є традиційно захисником домашнього вогнища - і хранителем мовної традиції. Ромській громаді доводиться витримувати тиск із зовні - на їхню мову, точніше мови, бо існують численні діалектні розгалуження старовинної говірки, спорідненої із санскритом. Олександр Майдорода розповідає.

- Теоретично, держава має забезпечувати навчання мовою національної меншини, коли є звернення від такої меншини. У ромському середовищі, особливо в табірному, загалом мова зберігається. Проте вона використовується лише для побутового спілкування, нею не можна здобути якісної освіти і т.д. З іншого боку зрозуміло, що держава не може забезпечити ромською мовою весь цикл освіти аж до університету, це нереально.

За інформацією недержавних організацій з 1979 р. і до сьогодні рома зазнавали нападів близько 1250 разів, і більше 300 осіб загинуло через саме расистські настрої у суспільстві. І це тільки в Чехії. Ще й досі чеським урядом не розроблено законів, які б забороняли расову дискримінацію. Серед ромських дітей у 15 разів більша частка тих, хто навчається у закладах для розумово відсталих, не кажучи вже про те, що двомовних шкіл для рома просто не існує. Історики можуть ще нагадати: до початку масового знащення євреїв у Бабиному Яру там уже убивали циганів - розстріляно два табори повністю. А в Естонії і Чехії по війні ромів взагалі не залишилося... Розповідає Іда Келарова, співачка, солістка ансамблю «Романо Рат» з Чехії.

- Буденне життя в Чехії дуже позначене расизмом і дискримінацією. На жаль, люди звикають думати, що цигани погані, що вони крадії, і створюють масу проблем. Але це неправда. Серед циган є погані люди так само, як вони є серед чехів. Не треба на всіх переносити якості окремих людей. Тисячі людей намагаються іммігрувати, і це дуже прикро. Система, що залишилась після падіння комунізму, насправді розколола рома. У Словаччині дуже багато поселень, які створилися для рома ще за комуністичних часів, і де вони ще й досі мешкають, дуже відсторонено від решти суспільства, дуже бідно і в поганих умовах. Інколи вони не мають туалетів, води. Більшість чеських циган прийшли зі Словаччини. Вони приїжджали на заробітки і залишались, але коріння все одно в тих словацьких поселеннях.

На Закарпатті є така школа, до якої ходять ромські діти. Це не ромська школа, але їх там багато. Освіта для ромів - це своєрідний "квиток у майбутнє"... але ж як важко його придбати: для нашої програми - директор ужгородської школи номер 68 Олена Федорова.

- Проблеми які заважають рівному доступу до освіти ромської молоді, мають перш за все соціальний характер. Відсутність елементарних умов у ромській сім'ї для розвитку дитини, незацікавленість батьків у систематичній роботі з виховання і навчання своїх діток, несистематичне відвідування школи дітьми, вони часто бурлакують, часто їдуть з батьками на Східну Україну на заробітки. Низький дуже примітивний словарний запас у таких діток, проблеми зі здоров'ям... Усі ці проблеми турбують нашу школу. Тільки з початку вересня 5 приписів районної санепідемстанції в нашій школі здійснено тільки тому, що між дітками ромами виникла спочатку епідемія паротиту, дифтерія, зараз от буквально на днях в нас уже 2 випадки спалаху вірусу гепатиту. Я вже не говорю про такі захворювання як туберкульоз, в нас вони вже стали звичними.

Надія є! Вона завжди є: принаймні, Юлія Кондур переконана, що ромська громада має те, що зазвичай прийнято називати "соціальними перспективами".

- Нам важно, чтобы в Украине принимали нас полноценными гражданами этой страны. Мы пытаемся этот стереотип снять путем проведения различных мероприятий. Например, семинаров, тренингов, международных встреч, мероприятий совместно с Министерством образования, обеспечиваем правовую защиту. И вся эта деятельность ведется для того, чтобы обратить внимание общества на проблему ромской женщины. Здоровый образ жизни дает возможность иметь в дальнейшем благополучные семьи, здоровых детей, которых можно направлять в школы. Сейчас мы хотим дать женщине рома возможность получить какие-то навыки в профессии, которая в дальнейшем могла бы помочь ей, например, основать свой бизнес. Мы пытаемся как можно больше ромских женщин приобщить к общественной деятельности, и это у нас успешно получается - на сегодняшний день у нас есть 5 организаций, руководители которых женщины-рома.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02