ПОШУК:

РАДІОПЕРЕДАЧІ

07.02.08 НІЧОГО КРАЩОГО НЕМАЄ, ЯК ТАЯ МАТИ МОЛОДАЯ…

На сполох б'ють моралісти: кожна п'ята дитина в Україні народжується поза шлюбом. На сполох б'ють соціальні служби: на усіх матерів-одиначок бракує допомоги! Лише демографи демонструють деяку незворушну розгубленість: ми навіть не знаємо, скільки їх - таких жінок, які самостійно виховують дітей... Точно відомо, що ніхто не забороняв «одномірних сімей» - це там, де є мати, дитина... діти - і все!
Суспільна норма - це класичний трикутник: батько-мати-дитина. На цьому трикутнику, а він, як відомо з евклідової геометрії, є найміцнішою фігурою, базується і сучасна мораль, і сучасна релігія... і соціально-політичний устрій теж! Подивимося ж ось на що: матері-одиначки - хто вони? Скільки їх? Наш перший експерт - відомий український демограф, директор Інституту демографії і соціальних досліджень Національної академії наук, доктор економічних наук Елла Лібанова.

- Юридично мати одиначка - це жінка, яка ніколи не була в шлюбі і має дитину. Коли йдеться про неповні сім'ї, то це коли чоловік не живе з дружиною, а є діти. Є сім'ї, які розпалися внаслідок розлучення або смерті одного з подружжя. Також можуть бути сім'ї, в яких жінка свідомо народила дитину не беручи шлюб, з різних причин. І це абсолютно три різні категорії сімей.
На свідоме народження дитини поза шлюбом частіше за все ідуть жінки вже доволі зрілого віку, після 30 років, коли вони вже мають певний соціальний статус, реалізували себе в кар'єрі, в інших напрямах, але з різних причин не мають чоловіка і не дуже хочуть офіційно оформлювати шлюб. Такі сім'ї, як це не дивно, доволі благополучними в матеріальному плані. Жінка зазвичай має високий рівень освіти, соціальний статус, і непогано заробляє. В найбільш складному становищі опиняються ті сім'ї, де жінка народила дитину, не дуже бажаючи цього, і при цьому ніколи не була в шлюбі. Це значною мірою молоді дівчата, які не мають належної професійно-освітньої підготовки і не можуть конкурувати на ринку праці; їм бракує грошей, соціального статусу.

Ще століття тому абсолютна більшість жінок, навіть у країнах цілком «демократичних», не мали не лише права голосу, а й навіть права бути суб'єктом успадкування якогось майна. Звісно, матері-одиначки були завжди, але у патріархальному суспільстві нижче за статусом були лише жінки, які ніколи не одружувалися і не мали дітей. Сучасна жінка може собі дозволити не брати шлюб і одночасно - мати дітей.
Матерям-одиначкам можуть допомогти - і держава, і громадські організації, але головна відмінність їхньої ситуації від «класичного трикутника» у тому, що самотність матері-одиначки практично безмежна. У матеріальному розумінні різниця між самотньою жінкою і матір'ю-одиначкою зазвичай у тому, що поява дитини - означає різке падіння життєвого рівню. Наприклад, найнижча плата за послуги няньки за домовленістю - десять гривень за годину... не виключено, що й ці розцінки уже застаріли! Матері-одиначки не можуть собі дозволити ані відпусток, ані навіть "бюлетенити" - це одразу ж б'є по бюджету неповної родини... На які ж доходи може розраховувати мати-одиначка? І хто їй допоможе ? В Ізраїлі для матерів-одиначок щодня створюють до тисячі робочих місць. У Швеції вони навіть мають деякі переваги - роботодавцям за це передбачені податкові послаблення. У нас же єдина надія - на державну чи громадську допомогу: розповідає голова товариства «Віра, Надія, Любов» Тетяна Косань.

- Основную помощь одиноким матерям предоставляет государство, первых три года. Отдельные общественные организации занимаются помощью женщинам или многодетным матерям. Если мама сама обратилась в такую организацию, то она получит помощь на тех же условиях. Помощь состоит в основном из материальных благ, например, единоразовая помощь при обращении в исполком раз в год это 100 гривен. В организациях в основном предоставляют б/у вещи и продуктовые наборы, в основном к празднику.

Але не можна сказати, що наш закон не передбачає жодних пільг... інша справа - як вони виконуються: розповідає колега Ірина Мирончук.

- Трудове законодавство України забороняє відмовляти у прийомі на роботу і знижувати заробітну плату через дітей. Щоправда, відмовити таки можна: роботодавець може і не взяти на роботу жінку, в якої є дитина до 14-ти років, але зобов'язаний обґрунтувати відмову - письмово. Цей документ потім може бути оскаржений у суді, хоча практична цінність цього права у наших умовах невелика: грошей на адвоката у матері-одиначки все одно забракне. Але якщо уже жінка працює, то її неможливо звільнити з роботи з ініціативи адміністрації до досягнення дитиною 14 років, окрім випадків ліквідації організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Матері-одиначки мають право на стовідсоткову оплату лікарняного і на додаткову відпустку без збереження зарплати. Однак знову ж таки: якщо підприємство приватне, то жінці завжди дадуть зрозуміти - на що вона має право, а на що - ні...

На що ж може розраховувати мати-одиначка - у грошовому сенсі: Елла Лібанова пояснює...

- Безперечно середні «душові» доходи в такій сім'ї істотно нижчі ніж в цілому по країні. Ну Скажімо у 2006 році вони були нижчими більше ніж на 100 гривень. Переважною мірою ці жінки працюють за наймом. Вони дуже часто працюють безоплатно на підприємстві яке належать іншим членам родини - батькам, брату, сестрі. В країнах Центральної, Східної Європи, тобто Болгарією, Румунією, Польщею, Чехією, Словаччиною, Словенією, де рівень життя населення значно вище, ніж в Україні, там, як не дивно неповні сім'ї страждають частіше. Різниця в добробуті неповних і повних сімей там більша ніж в Україні. Проблема допомоги пов'язана більше з прибутками, ніж з соціальним статусом сім'ї. Тобто, повна сім'я чи ні - це принципового значення не має. Має значення рівень середньодушових доходів родини, і тому це пов'язано більше з політикою допомоги бідним сім'ям, аніж із захистом неповних сімей.

А тепер - матері-одиначки з погляду фахового психолога. Неповна... материнська сім'я відрізняється від класичного трикутника тим, що вона, як це не парадоксально, стабільніша, вона відтворюється з покоління у покоління: говорить співробітник Інституту соціальної і політичної психології, кандидат психологічних наук Олена Вознесенська.

- Если мать воспитывает ребенка одна, то она обязана выполнять функции мужчины и женщины в семье. У нее просто нет другого выбора. И именно это, на мой взгляд, наиболее болезненно, драматично влияет на ребенка, на его развитие. Поскольку у ребенка нет образца построения отношений мужчины и женщины, у него нет образца поведения мужского и женского в чистой форме. Именно это сказывается в дальнейшем драматично для ребенка тем, что он не может построить собственные взаимоотношения с противоположным полом. В принципе источники самого явления матерей-одиночек в том, что мужчина не смог взять на себя функции отца, кормильца, не смог заботиться о женщине. Это связанно, как правило, и с особенностями развития этого мужчины, и с особенностями развития этой женщины, потому что она тоже выбирает именно такого мужчины, который не способен взять на себя ответственность, не способен взять на себя функции отца семейства. Мать в такой ситуации оказывается более мужественной и менее женственной. Поскольку она исполняет роль защитника для ребенка и для себя самой.

Неповно-материнська сім'я значно більш уразлива зазначає Олена Вознесенська.

- Существует два типа отношений. Сочувствующие, соболезнующие, среди тех кто понимает проблемы этой семьи и иногда даже идет на помощь, что оказывается медвежьей услугой, поскольку эта помощь не позволяет не позволяет женщине понять, что и с ней что-то не в порядке, раз она не смогла построить отношения с мужчиной. В некоторых случаях это отношения укоряющие, осуждающие, которые приводят к тому, что положение женщины и ребенка усугубляется, ей становится еще тяжелее адаптироваться в обществе. Как правило, ребенок ищет себе некую виртуальную подмену отца. Это может быть учитель, компания, друг, родители, отец его друзей, кого-то из его друзей или подруг. Ребенок требует защиты, опоры, которой он не имеет в семье, не может получить в силу обстоятельств.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02