ПОШУК:

РАДІОПЕРЕДАЧІ

22.11.07 ЕКСПЛУАТАЦІЯ ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ

Немає на нас Діккенса! То він вмів так сильно і точно писати про маленьких оліверів-твістів, змушених виживати, заробляючи на життя дорослим дядькам. Відтак - перейдемо на прозу офіційних зведень.

Міжнародна організація праці нараховує у світі чверть мільярда дітей, які змушені працювати. Ці чверть  мільярда – то лише зайняті на важких фізичних роботах, а ще є маленькі жебраки, обслуга, сексуальні раби... У Британії за часів згаданого нами Діккенса офіційний вік прийому на роботу в шахтах був 10-ть років, але ніхто не заперечував проти чотирьох-п’ятирічних. У Сполучених Штатах ще сто років тому восьмирічних наймали на підземні роботи. А у нас нині знову з’явилися малолітні шахтарі! Як же виглядає ситуація в Україні – наш перший експерт голова Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» Євгенія Павлова. 

— За кодексом законів про працю не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згоди одного з батьків, або особи що його замінює, може прийматися на роботу особа, якій виповнилося 15 років. Для підготовки молоді до майбутньої праці та в позаурочний час допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів, яким виповнилося 14 років. Але лише за умов що ця робота є легкою, не порушує навчальний процес, не шкодить здоров’ю дитини. За даними держаного комітету статистики на початок 2000-х років була оголошена така цифра як 456 тисяч дітей в Україні працює. Це на 9 мільйонів дітей, які проживають в Україні. 27 тисяч цих дітей – це діти від 7 до 12 років. Певні види найгірших форм праці є характерними для всієї країни. До них належать дитяча проституція, жебракування, залучення дітей до кримінальної активності (крадіжки, розповсюдження наркотиків), збір склотари, металобрухту, праця на базарах, що в основному передбачає вантажні роботи.  

Економісти вважають дитячу працю частиною тіньової економіки. Понад половина українських родин вважають рівень свого добробуту нижчим за середній. Відтак, діти з таких сімей йдуть працювати, бо просто дітися нікуди! Доросла людина, яка працює нелегально, може розраховувати якщо не на захист, то принаймні на покровительство людей зі свого середовища – родинного, етнічного, конфесійного. Діти-заробітчани позбавлені і такої переваги. Зафіксувати випадки порушень практично неможливо: відсутні будь-які документи, що підтверджували б зайнятість дітей. Трудові угоди, страховка чи компенсації у разі нещасних випадків навіть не згадуються. Експерти переконані, що у систему дитячої праці насамперед потрапляють певні категорії малолітніх “робітників”. Віце-президент організації “Отчий дім” Руслан Малюта пояснює. 

— Вже працюючи майже 10 років з безпритульними дітьми ми можемо констатувати, що діти, які живуть на вулицях, втягнуті різними кримінальними структурами чи просто людьми з такими намірами, і змушені йти жебракувати і приносити здобуте старшим людям. Щоб вижити, їм потрібно бути частиною якоїсь групи, яка б давала їм хоча б умовне відчуття захисту, умовні правила гри. Дуже часто до жебракування змушують шляхом залякування, погроз з боку дорослих, які на дітей мають серйозний вплив. Не рідко батьки самі змушують дітей йти просити, навіть красти, якимось чином знайти гроші для того щоб купити алкоголь, чи наркотики. Навіть коли ми бачимо жінок з грудними дітьми, що жебракують в метро, чи на вулиці, - скоріше за все, даючи гроші цій людині, ми не стільки допомагаємо дитині чи людині у важкій ситуації, скільки вносимо свою лепту в систему експлуатації дитячої праці. Нажаль є підстави говорити що часто у ці схеми задіяні і представники правоохоронних органів. Тому це відбувається настільки відкрито і очевидно, що зрозуміло, що для того, щоб це мало місце, потрібний хоча б пасивний дозвіл з боку тих людей, які відповідають за охорону порядку вулиці та в транспорті. 

Найбільше, кажуть, діти зайняті на базарах, причому – не за прилавком, а на тих підсобних роботах, які є найважчими, найбруднішими і... непомітними сторонньому оку: розповідає наш спеціальний кореспондент Сергій Снігур. 

— Фахівці Міжнародної організації праці після проведення досліджень виявили: найбільш поширеною формою експлуатації дитячої праці є торгівля на ринках, майже наближається до неї збирання металобрухту, потім йде жебракування і вантажні роботи. Найбільш цінується “хлопчача робсила”, а дівчаток залишають удома – це більше характерно для сільської місцевості. Оцінка загальної дитячої зайнятості в Україні – приблизно 500 тисяч дітей, хоча, звісно, не усі вони працюють з ранку до ночі  або на шахтах: приблизно 15% з кожних ста опитаних дітей кажуть, що їхня робота доволі легка і вони отримують непогану винагороду, хоча і незареєстровану. Але справжня статистика відсутня, адже зазвичай фіксуються лише ті випадки, коли діти мають батьків чи опікунів, а ось безпритульних – визнає Міжнародна організація праці – порахувати важко.  

Діти-жебраки точно на видноті: їх можна побачити щодня у метро, на мостах, поблизу престижних торговельних центрів... Розповідає отець Андрій Нагірняк, наш постійний експерт з організації “Карітас-Україна”. 

— Чому поширене дитяче жебрацтво? Тому що старші люди розуміють, що дітям подають щедріше і охочіше. Наприклад жінці з маленькою дитиною на руках очевидно дадуть більше і охочіше. І тому дуже часто ця дитина, замість того щоб йти до школи чи бавитися, насправді не має дитинства. Вона фактично заробляє гроші для своїх батьків, або взагалі для чужих людей. Можливо щоб справді допомогти цій людині, деколи краще допомогти їй, наприклад, одягом, чи продуктами або здійснити пожертву на функціонування відповідних соціальних установ – наприклад реабілітаційних центрів для дітей вулиці або будинків для одиноких матерів. 

Не можна сказати, що проблема експлуатації дитячої праці ніким не вивчалася – це і громадські організації, і державні структури. Про деякі результати розповіла Євгенія Павлова. 

— Які форми праці зустрічаються найчастіше – це вантажні роботи, миття машин, продаж речей. Але дуже багато таких фактів, як залучення дітей до роботи у пізній час, торгівля в кіосках. В сільськогосподарських районах замість занять дітей залучають до роботи на полях, на городах. У східних районах дітей залучають до роботи в нелегальних шахтах. Також серед дитячої праці – прибирання, робота офіціанта, робота на заправках, кур’єрство. Більшість цих дітей залучені до неформального сектору праці, без укладання відповідного договору між дитиною та працедавцем. Тут уже дуже важно відслідковувати чи захищаються права дитини на безпечну унормовану працю, на оплату цієї праці. 

Дитяча праця, особливо в її нелегальному варіанті, то частина закритої від фіскальних органів економіки. І частина, як вважає Руслан Малюта, доволі прибуткова. 

— Ми зараз працюємо з двома дітьми, які знаходяться на реабілітації – це братик і сестричка 7 і 8 років, в яких ніколи не було свідоцтва про народження. Вони жили вдома, хоча в умовах набагато жахливіших напевне ніж вуличні. З юридичної точки зору ніхто не знав про їхнє існування. З цими дітьми, умовно кажучи, можна робити що завгодно. Я не говорю зараз про участь в порнографії, тому що не можна собі уявити, яку це травму наносить дитині. Навіть просто змусити дитину, щось перевезти, або попросити щось, чи вкрасти. Це колосальна травма, яка відображається критично на її психологічному стані і подальшому житті. 

Кількість дітей, яких експлуатують, можливо і зменшується – про це доповідають правоохоронні органи – але методи експлуатації лише “витончуватимуться”.

А дискусію про експлуатацію дитячої праці іноді скеровують у річище “трудового виховання”: ну що ж, працюють дітки – і добре. Андрій Нагірняк пояснив нам різницю. 

— На мою думку тут різниця справді дуже тонка. Її мають визначати чи батьки, чи сама дитина, чи можливо спостережні органи, які є в багатьох країнах.

Не залучати дитину до праці взагалі, це означає виховувати людину, яка буде лінивою, яка не буде вміти щось робити. Тут вже питання в тому, щоб від цього не страждала їхня освіта і дозвілля. Тобто мусить бути час і на освіту, і на працю, і на дозвілля.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02