ПОШУК:

РАДІОПЕРЕДАЧІ

08.11.07 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗБЕННЯ

Людина народжує дітей, годує, одягає та навчає їх. Коли старішає, дорослі діти починають її годувати. Отже, люди тисячі років жили саме так: народжувалися, працювали, ростили дітей, а потім – йшли на “заслужений відпочинок”. І ось ця традиційна і звична схема почала давати збої...

Солідарна система пенсійного забезпечення критикується з усіх боків, але поки нічого кращого суспільство не те, що не може запропонувати – радше нездатне організувати. Український варіант “солідаризму” не є чимось оригінальним: ось як пояснила заступник голови правління пенсійного фонду Валентина Никитенко...

Основна умова солідарної системи – це сплата страхових внесків до пенсійного фонду. За рахунок страхових внесків виплачується пенсія по інвалідності, по втраті годувальника, і за віком, і соціальна допомога в разі смерті пенсіонера. Пенсія в солідарній системі залежить від того, скільки сплачено коштів до пенсійного фонду і величина, з якої сплачуються страхові внески. Ми сьогодні не призначаємо соціальні пенсії. Тому що люди, які не мали страхового стажу, тобто не було ніяких відрахувань до пенсійного фонду, не повинні отримувати пенсії в солідарній системі.

Система, як бачимо, проста, як цвях: пряма і залізно-чітка... проте, чому ж пенсії в Україні не просто низькі – вони ще й не є стабільними, в історичній перспективі, тобто. Незалежний експерт з питань пенсійного забезпечення Віктор Оніщук розповідає.

— У нас 14 мільйонів пенсіонерів, і трохи більше 27 мільйонів громадян працездатного віку. Якщо врахувати що серед працездатних є інваліди, безробітні і ті громадяни, що працюють за кордоном, то фактично сплачують збір на пенсійне страхування 16 мільйонів громадян. Тобто, на пенсію одного пенсіонера сплачують внески 1,2 працюючих. В такій ситуації єдиним шляхом підвищення пенсії є підняття розміру відрахування в обов’язкове пенсійне страхування, але це відрахування сьогодні і так зависоке. І ви розумієте, що підвищення розміру відрахувань обов’язкового пенсійного страхування призведе до підвищення собівартості продукції і послуг. Тому не випадково в законі про загальнообов’язкове пенсійне страхування величина оцінки 1 року страхового стажу для осіб, які не будуть приймати участь у обов’язковій накопичувальній системі, закладена одиниця. Для того щоб пенсіонер був матеріально забезпечений пенсія відносно середньої заробітної плати повинна складати десь 60-70 %, так як в країнах Європи. Тому надій на державну систему мало, оскільки вона забезпечує тільки необхідний мінімум.

Однак, поки не реалізовано решти пенсійних пропозицій, то як виплачувати пенсії уже зараз? Ось що пропонує міністр праці і соціального забезпечення Михайло Папієв...

Громадяни України, які мають великий трудовий стаж, і страховий стаж, щоб вони мали збільшені пенсії. Окрім цього щоби в зв’язку із зростанням середньої заробітної плати пенсія підвищилася з 1-го березня на 100% від темпів зростання середньої заробітної плати.

Найбільша вада солідарної пенсійної системи – це “урівнялівка”: розмір пенсій або не залежить від розміру заробітної плати, або ця залежність є відносною. Де взяти гроші і як їх розподілити? Солідарна система пенсійного забезпечення неефективна – попри попередні реформи. Заступник директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАН України, член-кореспондент Елла Лібанова, один з найвідоміших вітчизняних демографів, стверджує, що гроші можна знайти. Але це – лише тимчасовий успіх. А наступному поколінню доведеться вирішувати ті ж таки проблеми.

— З моєї точки зору різноманітні дії урядів призвели до того, що логіка цієї реформи, яка була проведена в 2004 році, яка закладалася законами 2003 року значною мірою була зруйнована. Сьогодні ми маємо реальність коли майже 12 мільйонів пенсіонерів отримують пенсії з дотаціями до прожиткового мінімуму. Тобто це є соціально несправедливо, тому що є велика різниця між пенсіями старих так званих пенсіонерів, тих хто вийшли на пенсію до 2004 року, і тих хто вийшов на пенсію пізніше. Це відбулося через стрімке зростання заробітної плати в останні роки. І складність цієї ситуації обумовлена демографічними процесами. Тому треба або змінювати чисельність платників внесків, скажімо припинити всі, будь які існують пільги при сплаті цих внесків. Або ми можемо піти шляхом підвищення заробітних плат, з тим щоб внески були більшими за сумою, але для цього треба актуалізувати заробітні плати до 2004 року. Тому що стрімке зростання заробітної плати тільки посилює розрив між тими хто вийшов на пенсію давно і тими хто виходить на пенсію зараз. Третій напрям, до якого можна вдатися – підвищення пенсійного віку. Чи реальний цей крок в сьогоднішній Україні? Абсолютно не реальний. Але треба шукати якісь можливості.

Чи існує альтернатива? Недержавні пенсійні фонди, кажуть деякі фахівці. Оскільки солідаризм – неефективний, то треба доручити свою забезпечену старість фахівцям-фінансистам. У Штатах, наприклад, пенсійні фонди – найбагатші фінансові інституції країни. Однак ми не довіряємо цим “не-державним”... а дарма, стверджує експерт Віктор Оніщук.

— Пройшло вже три роки з початку діяльності недержавних пенсійних фондів у відповідності Закону України про недержавне пенсійне забезпечення, і жоден учасник не постраждав. Для того щоб переконати більш глибше пошлюся на ті механізми, які закладені в законі України про недержавне пенсійне забезпечення. Один з головних механізмів, це ліцензування діяльності суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення. Тобто пенсійний фонд сьогодні це юридична особа, але він укладає договір з адміністратором, компанією з управління, зберігачем. Ці три суб’єкти повинні отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності по обслуговуванню державного пенсійного фонду. Другою важливою гарантією є розмежування функцій та відокремлення коштів недержавних пенсійних фондів від активів надавачів послуг. Якщо надавач послуг, чи це компанія з управління, чи це адміністратор, чи це зберігач, своїми діями своїми діями наніс збиток недержавному пенсійному фонду, то він за рахунок своїх коштів відшкодовує збитки.

Втім, поки повернімося до останніх пропозицій у справі наповнення державного фонду: як виявилося, певні резерви у нього є. Зокрема, це запровадження системи обов’язкового пенсійного страхування: розповідає директор департаменту надходжень доходів Пенсійного фонду Василь Литвиненко.

Законопроектом передбачається, по-перше, запровадити в Україні сплату єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. По-друге, консолідувати в одному органі подібні для усіх фондів функції. Крім того передбачається розщеплення єдиного соціального внеску – це буде здійснювати державне казначейство на централізовані рахунки фондів соціального страхування. І, по-четверте, під час призначення страхових виплат та соціальних послуг усі фонди соціального страхування будуть користуватися даними державного реєстру соціального страхування.

Як же конкретно “наростити” пенсійні внески посередництвом цього самого страхування? Як каже директор департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України Владислав Машкін, варто забути про сумнівні переваги на перший погляд такої простої солідарної системи. Дехто пропонує просто рахувати “по-новому”...

— Щодо пропозицій збільшити вартість одного року страхового стажу, то нажаль реалізація цієї пропозиції не допоможе більшості наших пенсіонерів збільшити їх розміри пенсій. Навіть якщо збільшити коефіцієнт страхового стажу удвічі, все одно у більшості пенсіонерів розміри пенсій не вийдуть за мінімальні розміри. В урядових пропозиціях мова йде про те, що поряд із збільшенням вартості одного року страхового стажу, необхідно вирішити питання застосування нових показників середньої заробітної плати, яка застосовується для призначення пенсій. Тобто осучаснити цю заробітну плату починаючи з 2002 року і переглянути виходячи з неї відповідні розміри.

Експерти вважають, що жодна з існуючих пенсійних систем не дає потрібної стабільності. Державна – бо вона надто неповоротка, а недержавна – бо з часом теж тягне за собою збільшення особистих внесків майбутніх пенсіонерів. Тобто, йдеться про перекладання тягаря у працюючого... так скажемо, з лівого плеча на праве! Елла Лібанова додає.

— Ми маємо актуалізувати зарплату, стимулювати населення працювати якомога довше. Тоді пенсійний фонд буде цілком достатній. Сьогодні мінімальна пенсія дотується до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Це треба робити не дотаціями, а зміною формули таким чином, що сама та пенсія яка ви значена за законом, за формулою, була не нижчою за прожитковий мінімум. І щоб була належна диференціація, не штучно створена, а дійсно диференціація яка залежить від сплачених внесків.

 
Україна, 01023, Київ, вул. Леоніда Первомайського 9А Тел/факс (380 44) 234 93 64, 234 84 02